Визнання шлюбного договору недійсним

Визнання шлюбного договору недійсним

Визнання шлюбного договору недійсним здійснюється виключно в судовому порядку, за вимогою одного з подружжя, або іншої особи, права та інтереси якої цим договором порушені. Визнання шлюбного договору недійсним можливе лише з підстав встановлених Цивільним кодексом України.

Основні підстави для визнання шлюбного договору недійсним:

  • порушення нотаріальної форми договору, а також укладення шлюбного договору неповнолітніми особами, які беруть шлюб без згоди їх батьків або піклувальника;
  • укладення договору недієздатними особами, або такими, що не мають необхідного обсягу дієздатності;
  • зменшення обсягу прав дитини, які встановлені СК України;
  • включення умов, які ставлять одного з подружжя у надзвичайно невигідне матеріальне становище;
  • укладення договору під впливом обману, насильства;
  • помилка однієї зі сторін договору;
  • порушення шлюбним договором норм закону (наприклад, включення в договір положень, що стосуються особистих прав і обов’язків подружжя або їх неповнолітніх дітей) тощо.

Визнання шлюбного договору недійсним треба відрізняти від його розірвання. При розірванні шлюбного договору його чинність припиняється на майбутнє, а при визнанні цього договору недійсним він вважається недійсним з моменту його укладення.

Визнання шлюбного договору недійснимШлюбний договір може бути визнаний судом недійсним повністю або частково з підстав, встановлених ЦК України для недійсності правочинів (ст. 203 ЦК України). Так, на вимогу одного із подружжя шлюбний договір може бути визнаний недійсним, якщо були порушені вимоги щодо дієздатності або свободи волевиявлення при його укладенні. В даному випадку шлюбний договір буде належати до категорії оспорюваних правочинів. До них, зокрема, належать правочини, вчинені фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена (ст. 223 ЦК України); дієздатною особою, яка у момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (ст. 225 ЦК України); правочин, вчинений особою, яка помилилася щодо обставин, що мають істотне значення (ст. 229 ЦК України). Крім того, шлюбний договір визнаватиметься судом недійсним, якщо його було вчинено стороною під впливом обману, насильства, тяжкої для неї обставини (ст. 230-233 ЦК України). В усіх цих випадках заяву про визнання шлюбного договору недійсним вправі заявити одне із подружжя, а у випадку його недієздатності — його законний представник.
Звернутися до суду із заявою про визнання шлюбного договору недійсним має право не лише одне із подружжя, а й інші заінтересовані особи, наприклад, батьки, інші родичі подружжя.
Шлюбний договір також може визнаватися недійсним, якщо не дотримано законодавчої вимоги щодо його форми, або його зміст суперечить положенням українського законодавства та моральним засадам суспільства. Наприклад, подружжя при укладенні шлюбного договору знехтували положеннями статей 93, 94 СК України і врегулювали в ньому порядок реалізації не лише своїх майнових, а й особистих немайнових прав та не посвідчили договір нотаріально.
Суд може визнати шлюбний договір недійсним повністю або частково. Якщо шлюбний договір визнано недійсним частково, в решті частин він збереже свою дію. Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо є можливість припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Дякую за оцінку

Відповісти

Ваша електронна адреса не буде опублікована.