Шлюбний договір

Шлюбний договір

Зміст

  1. Що таке шлюбний договір?
  2. Коли вперше з’явився шлюбний договір, і яка його мета?
  3. Укладення шлюбного договору
  4. Форма укладення шлюбного договору
  5. Зміна шлюбного договору

Що таке шлюбний договір?

Шлюбний договір, або шлюбний контракт — це єдиний договір, предметом якого може бути не наявне, а так зване «майбутнє майно», тобто майно, що буде придбане подружжям у майбутньому.

Даний момент, а саме “майбутнє майно”, принциповий для розуміння шлюбного договору. Ця ознака дозволяє безпомилково відокремити шлюбний договір від інших договорів, які можуть бути укладенні подружжям.

Сьогодні досить поширеним серед молодят стало укладення шлюбного договору, або шлюбного контракту. Ця модна тенденція бере коріння з Заходу, де оформлення подібного документа перед вступом у шлюб вже нікого не дивує. Потрібно визнати, що цілком логічно обумовити певні моменти до того, як ви станете чоловіком і дружиною, щоб потім, в разі розлучення, не стати справжніми ворогами.

Шлюбний договір

Коли вперше з’явився шлюбний договір, і яка його мета?

Виникнення шлюбного договору в буржуазних країнах було викликано тим, що в них існували різні соціальні верстви, які по-різному врегульовували майнові проблеми.

Наприклад, в Англії аж до 1882 року майно подружжя вважалося таким, що належить чоловікові. Заміжня жінка не могла розпоряджатись навіть власним приданим. Такий стан справ призвів до того, що так звані «суди справедливості» стали визнавати шлюбні контракти, згідно з якими частина майна дружини залишалася поза владою чоловіка. Подібні рішення стосувалися тільки заможних верств і ніяк не впливали на життя простих людей.

Можна сказати, що причиною появи шлюбних контрактів стала потреба заможних верств захистити свій капітал від стороннього втручання.

Шлюбний договір зразок

Шлюбний договір (поділ нерухомого майна)

У реаліях сьогодення, грамотно складений шлюбний договір захищає матеріальні інтереси обох із подружжя.

Перевагою шлюбного договору є те, що кожна подружня пара на власний розсуд має можливість врегулювати свої майнові відносини. Подружжя вільне у своєму виборі укладати шлюбний договір або утримуватися від цієї процедури. Зміст шлюбного договору не жорстко закріплений в СК України і може бути змінений так, як цього забажають сторони. Шлюбний договір давно вже не моветон, його не варто сприймати як порушення прав жінки або чоловіка.

Укладення шлюбного договору

Право на укладення шлюбного договору мають особи, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжя, яке вже уклало шлюб.

На укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу, якщо його стороною є неповнолітня особа, потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом.

шлюбний контрактОтже, шлюбний договір — це правочин (угода), що укладається між нареченими або подружжям, в якому передбачаються майнові права і обов’язки подружжя, зокрема, питання, пов’язані з правом власності на рухоме та нерухоме майно. Майно може бути як придбане до шлюбу, так і під час шлюбу, та майно одержане в дар чи успадковане одним з подружжя.

Відповідно до ст. 92 Сімейного Кодексу України, шлюбний договір може бути укладено особами (тобто нареченими), які подали заяву про реєстрацію шлюбу. На підтвердження цього нотаріусу подається довідка з органу РАЦС з інформацією про призначення реєстрації шлюбу на відповідну дату. А також шлюбний договір може бути укладений подружжям, на підтвердження чого нотаріусу подається свідоцтво про реєстрацію шлюбу.

Відносно віку, з якого наречені мають право самостійно укладати шлюбний договір, то цей вік збігається зі шлюбним віком. Варто зазначити, що за заявою особи, яка досягла 16 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам (ст. 23 СК України). Тоді у цьому випадку на укладення шлюбного договору до реєстрації шлюбу (якщо стороною є неповнолітня особа), потрібна письмова згода її батьків або піклувальника, засвідчена нотаріусом. У разі відмови батьків чи піклувальника дати свою згоду на укладення шлюбного договору таке рішення може бути оскаржено до суду.

Форма укладення шлюбного договору

Шлюбний договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. Посвідчити такий договір може як державний, так і приватний нотаріус.

Шлюбний договір обов’язково укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. У разі порушення форми укладення шлюбного договору він буде визнаний недійсним. Перед укладенням шлюбного договору нотаріус, до якого звернулися особи, повинен роз’яснити сторонам основні положення цього договору, а також права та обов’язки сторін.

Шлюбний договір складається у трьох примірниках, кожен з яких підписують подружжя або наречені. Такий договір може бути укладений у присутності трьох свідків. Отже, після того, як шлюбний договір буде належним чином оформлений, нотаріус повинен видати кожній стороні по одному примірнику, а інший примірник зберігається у справах нотаріальної контори.

Зміна шлюбного договору

Відповідно до ст. 100 Сімейного Кодексу України, одностороння зміна умов шлюбного договору не допускається. Шлюбний договір може бути змінено подружжям. Угода про зміну шлюбного договору нотаріально посвідчується. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір за рішенням суду може бути змінений, якщо цього вимагають його інтереси, інтереси дітей, а також непрацездатних повнолітніх дочки, сина, що мають істотне значення.

У зв’язку з цим, рекомендується, у договорі передбачати умови, які вважатимуться істотними і можуть бути підставою для його зміни судом на вимогу одного з подружжя. Якщо шлюбний договір змінюється у судовому порядку, зобов’язання змінюються з моменту набрання рішенням суду законної сили. Кількість внесення змін до шлюбного договору законодавством не обмежується.

Дякую за оцінку

Відповісти

Ваша електронна адреса не буде опублікована.