Правові наслідки визнання шлюбу недійсним

Правові наслідки визнання шлюбу недійсним

Правові наслідки визнання шлюбу недійсним передбачені статтею 45 Сімейного Кодексу України.

Підстави визнання шлюбу недійсним

Насамперед, потрібно зауважити, що шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації у наступних випадках:

  • зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі;
  • зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою;
  • зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною.

Актовий запис про шлюб анулюється незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб, а також розірвання цього шлюбу.

На практиці бувають випадки, коли з метою забезпечення прав особи, замість розірвання шлюбу (розлучення) слід визнати шлюб недійсним.

Правові наслідки визнання шлюбу недійсним

  • Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов’язків подружжя, а також прав та обов’язків, які встановлені для подружжя іншими законами України;
  • Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності, а розмір часток кожного з них визначається відповідно до їхньої участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами;
  • Якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатньої правової підстави, і підлягає поверненню відповідно до Цивільного кодексу України, але не більш як за останні три роки;
  • Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв’язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена;
  • Особа, яка у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.

Вищевказані правові наслідки застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Правові наслідки визнання шлюбу недійсним для особи, яка не знала про перешкоди до реєстрації шлюбу

Якщо особа не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, вона має право:
1) на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя;
2) на проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв’язку з недійсним шлюбом;
3) на аліменти – відповідно до положень Сімейного Кодексу України;
4) на прізвище, яке особа обрала при реєстрації шлюбу.

Види правових наслідків недійсності шлюбу

Сімейний кодекс закріплює два види правових наслідків недійсності шлюбу:
• загальні правові наслідки;
• особливі правові наслідки.

Загальні правові наслідки можна визначити як негативні, оскільки вони полягають у позбавленні особи тих прав, на які вона могла розраховувати при укладенні дійсного шлюбу.

Загальні правові наслідки застосовуються до недобросовісної особи.

Згідно зі ст. 45 СК України недобросовісною є особа, яка:
• знала про перешкоди до реєстрації шлюбу;
• приховала дані про наявність перешкод від другого з подружжя і (або) від органу РАЦС.

визнання шлюбу недійснимОскільки недобросовісною є особа, яка знала та приховала інформацію про перешкоди до укладення шлюбу, вона визначатиметься як винна особа, яка діяла умисно.

При цьому не має значення спрямування умислу такої сторони.

Вона може укласти фіктивний шлюб з метою набуття права на майно, права на проживання, одержання іншої майнової вигоди від шлюбу.

Недобросовісною буде і сторона, яка прагне створити реальні сімейні стосунки з іншою особою, втім приховує від неї факт свого перебування у попередньому нерозірваному шлюбі тощо.

До кого застосовуються загальні наслідки недійсності шлюбу

Загальні наслідки можуть застосовуватися як до однієї, так і до обох сторін недійсного шлюбу залежно від того, одна або обидві сторони діяли при реєстрації шлюбу недобросовісно.

Якщо обидві сторони були обізнані про наявність перешкод до реєстрації шлюбу та приховали їх від органу РАЦС, то негативні наслідки недійсності шлюбу будуть застосовані в повному обсязі.

Якщо одна сторона, знала про наявність перешкод і приховала їх від другої сторони та органу РАЦС, то негативні наслідки застосовуються лише до такої недобросовісної сторони.

Особливі правові наслідки недійсного шлюбу можна визначити як позитивні, оскільки вони полягають у збереженні за особою тих прав, які вона могла б одержати у випадку реєстрації дійсного шлюбу.

До кого застосовуються спеціальні наслідки недійсності шлюбу

Спеціальні правові наслідки застосовуються до добросовісної сторони недійсного шлюбу.

До недобросовісної сторони, яка знала про перешкоди до укладення шлюбу та приховала їх, застосовуються негативні правові наслідки недійсного шлюбу, які полягають у невизнанні за нею прав та обов’язків подружжя.

Натомість до добросовісної сторони застосовуються наслідки позитивні, що полягають у збереженні за нею тих прав та обов’язків, що зазвичай має подружжя.

Таким чином, права особи, яка вступала у шлюб добросовісно захищаються в повному обсязі.

Майно набуте у недійсному шлюбі

Загальні правові наслідки недійсності шлюбу застосовуються до усіх видів недійсного шлюбу:

  • недійсного шлюбу (ст. 39 СК України);
  • шлюбу, який визнається недійсним за рішенням суду (ст. 40 СК України);
  • шлюбу, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду (ст. 41 СК України).

Першим з негативних наслідків є те, що майно, набуте протягом іншого шлюбу, вважається таким, що належить сторонам на праві спільної часткової власності.

У дійсному шлюбі норми сімейного права враховують особливість відносин подружжя, їх довірчий, особистий характер.

Тому в законодавстві закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від чого, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу).

Якщо внесок одного з подружжя у спільне майно був незначним або взагалі відсутнім у зв’язку з навчанням, веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворобою та іншими суттєвими обставинами, то це не впливає на його права щодо спільного майна.

У разі поділу майна подружжя частки дружини та чоловіка у праві власності на майно визнаються рівними (ст. 70 СК України).

Інший підхід закріплюється в законі щодо прав на майно осіб, які перебувають в недійсному шлюбі.

Таким особам майно належить на праві спільної часткової власності (статті 356-367 ЦК України).

Розмір часток кожної із сторін

Розмір часток кожної зі сторін визначається відповідно до її участі у придбанні цього майна своєю працею та коштами.

Недобросовісна сторона не може набувати прав на майно в порядку, встановленому для подружжя.

Вона може розраховувати лише на те майно, у придбанні якого вона брала участь своєю працею та коштами. Розмір належної їй частки в праві власності на майно визначається відповідно до її особистої участі у його придбанні.

У разі спору сторін факт такої участі має бути доведений в суді.

Якщо недобросовісна сторона не вкладала зусиль або коштів у придбання майна, вона також не може посилатися на ведення нею домашнього господарства, догляд за дітьми тощо.

Якщо для подружжя режим спільності майна, набутого за час шлюбу, виникає незалежно від його, на ім’я кого з них воно було зареєстроване, то відносно сторін, які перебувають у недійсному шлюбі, ця обставина має інше значення.

Недобросовісна особа має доводити своє право на майно, зареєстроване на ім’я іншої сторони, за допомогою відповідних доказів.

Якщо добросовісна сторона може вимагати поділу майна, набутого за час недійсного шлюбу, за правилами, встановленими для поділу спільного майна подружжя (статті 46, 69, 70 СК України), то недобросовісна сторона такого права не має.

Відносно цієї сторони поділ здійснюватиметься за правилами цивільного законодавства (статті 357, 367 ЦК України).

Якщо обидві сторони недійсного шлюбу діяли недобросовісно, то правила цивільного законодавства щодо права спільної часткової власності на майно застосовуватимуться до них обох.

Шлюб з особою, яка вже перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі

Складні майнові відносини виникають у разі реєстрації шлюбу особою, яка вже перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі (ст. 39 СК України).

У цьому випадку дійсним є перший шлюб, а другий — недійсним з усіма наслідками, що з цього випливають.

Якщо така особа набула, наприклад, нерухоме майно, право на яке було зареєстроване на її ім’я, то юридично таке майно є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, тобто сторін першого (дійсного) шлюбу.

При цьому друга сторона дійсного шлюбу набуває права власності щодо такого майна без будь-яких доказів.

Натомість друга сторона недійсного шлюбу повинна доводити свої внески (трудові або грошові) у придбання такого майна.

Поділ майна при недісному шлюбі з добросовісною стороною

Найбільш складними для юридичного вирішення у цьому плані є випадки, коли друга сторона недійсного шлюбу є добросовісною.

Ситуація може бути наступною. Особа, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі, уклала новий шлюб, приховавши цей факт від другої сторони (добросовісної). Протягом перебування, умовно кажучи, у двох «шлюбах» — дійсному та недійсному — вона набула нерухоме майно, яке було зареєстроване на її ім’я.

Не викликає сумнівів, що другий шлюб є недійсним (ст. 39 СК України). Незважаючи на це, добросовісна сторона недійсного шлюбу має право на поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя (ст. 46 СК України).

Одночасно набуте майно є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя у дійсному (першому) шлюбі (ст. 60 СК України).

Таким чином дві особи — друга сторона дійсного шлюбу та друга добросовісна сторона недійсного шлюбу — одночасно мають право вимагати поділу набутого майна за правилами поділу об’єкта права спільної сумісної власності.

Тут виникає колізія прав, яка, на жаль, не вирішується в законі.

Якщо недобросовісна сторона, яка перебуває у першому нерозірваному шлюбі, повністю припинила відносини з другою стороною в цьому шлюбі, то можна застосовувати правила, передбачені в ст. 57 СК України: суд може визнати роздільним майном подружжя майно, набуте ними за час окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

За таких обставин добросовісна сторона недійсного шлюбу набуває певний пріоритет щодо майна і може вимагати його поділу як об’єкта права спільної сумісної власності.

Ситуація і фактично не має вирішення в іншому випадку. Якщо недобросовісна особа, яка перебуває у дійсному та недійсному шлюбах, не припиняє відносин з другою стороною як в першому, так і у другому шлюбі, за таких обставин права на майно другої сторони дійсного шлюбу та добросовісної сторони недійсного шлюбу повністю збігаються: кожна з них може вимагати визнання його об’єктом права спільної сумісної власності.

Аліменти в недійсному шлюбі

Ще одним з негативних наслідків недійсності шлюбу є, те що особа, яка одержувала аліменти від того, з ким вона була в недійсному шлюбі повинна їх повернути.

При цьому сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатніх правових підстав і підлягає поверненню відповідно до ЦК України.

У свою чергу, у ст. 1212 ЦК України сказано, що особа, яка набула майно за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно.

Закон встановлює, що поверненню підлягає не вся сума аліментів, а лише та, яка сформувалася за останні 3 роки.

Якщо недобросовісна сторона одержувала від другої сторони аліменти, вона з очевидністю є такою, що потребує матеріальної допомоги.

Покладати на таку, навіть винну сторону, обов’язок щодо повної сплати аліменти навряд чи можна визнати справедливим та доцільним.

Навіть якщо сторони прожили у недійсному шлюбі багато років, недобросовісна сторони повинна повернути другій стороні суму аліментів, яку вона одержала не більше, як за останні 3 роки.

Повернення аліментів у зв’язку з недійсністю шлюбу

Питання про повернення аліментів у зв’язку з недійсністю шлюбу має ще один аспект. Він стосується випадків, коли особа приховала від іншої сторони свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків.

Такі дії слугують підставою для визнання судом шлюбу недійсним. Якщо суд визнає шлюб недійсним, то згідно зі ст. 45 СК України недобросовісна особа не набуває права на аліменти, оскільки недійсний шлюб не є підставою для виникнення у неї майнових прав. Разом з тим, в ст. 83 СК України міститься дещо інше правило.

Якщо особа приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя, то рішенням суду така особа може бути позбавлена права на утримання або її право може бути обмежене строком.

Справа полягає у наступному. Приховання особою тяжкої хвороби може викликати два варіанти наслідків: визнання шлюбу недійсним або невизнання шлюбу недійсним.

У першому випадку, коли шлюб визнається судом недійсним, недобросовісна сторона взагалі не набуває права на аліменти і повинна повернути одержане (ст. 45 СК України).

У другому випадку, якщо шлюб судом недійсним не визнається то засобом впливу на недобросовісну особу може буде позбавлення її права на утримання або обмеження її права строком (ст. 83 СК України).

Право на проживання

Негативним наслідком недійсності шлюбу є те, що недобросовісна особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв’язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набуває права на проживання у ньому і може бути виселена (ст. 45 СК України).

Згідно із ст. 405 ЦК України члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним мають право на користування цим житлом.

Таке право називається сервітутом (ст. 401 ЦК України). Сервітут нерозривно пов’язаний з членством у сім’ї власника житла.

Якщо шлюб є недійсним в силу прямого припису закону або визнається недійсним за рішенням суду особа позбавляється права на проживання, встановленого для членів сім’ї.

Звертає на себе увагу та обставина, що в законі сказано: особа може бути виселена з житлового приміщення.

Можна припустити, що правило про виселення не є імперативним і може застосовуватися у тих випадках, коли друга сторона недійсного шлюбу (добросовісна) наполягає на цьому.

Якщо ж добросовісна сторона не вимагає виселення, то недобросовісна сторона може продовжувати проживати в житловому приміщенні і в подальшому.

Очевидно, що підставою для такого проживання буде не шлюб, оскільки він не є дійсним, а самостійний договір двох осіб про встановлення права на проживання (сервітут).

Зміна прізвища у недійсному шлюбі

Останнім з негативних наслідків недійсності шлюбу є те, що, якщо особа, яка у зв’язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вона вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави (ст. 45 СК України).

На жаль, цей момент в законі прописаний недостатньо чітко. Очевидно, вказана норма передбачає, що недобросовісна особа повинна змінити своє шлюбне прізвище на дошлюбне в обов’язковому порядку.

Проте такий порядок законом не визначений, що знижує дієвість цієї норми.

Визнання шлюбу недійсним тягне за собою недійсність шлюбного договору, якщо він був укладений такими особами.

Такий договір стає недійсним із моменту його укладення автоматично.

Дякую за оцінку

Відповісти

Ваша електронна адреса не буде опублікована.