Контроль за витратами аліментів

Контроль за витратами аліментів

Зміст

  1. Контроль за цільовим витрачанням аліментів
  2. Контроль за витратами органами опіки та піклування
  3. Контроль органом опіки та піклування за власною ініціативою
  4. Звернення до суду за заявою платника аліментів

Контроль за цільовим витрачанням аліментів

Контроль за витратами аліментів отриманих на дитину є можливим, але лише за ініціативою платника аліментів, оскільки, як правило органи опіки і піклування за власною ініціативою такі перевірки не проводять. Нерідко у судових засіданнях можна почути твердження платника аліментів про те, що у нього є сумніви щодо належного витрачання аліментів на дитину. А також те, що він позбавлений права контролювати такі витрати аліментів. У зв’язку з цим, нами проведено аналіз законодавства та встановлено, що контроль за витратами аліментів можливий.

Статтею 179 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю того із батьків, на ім’я якого вони виплачуються. Аліменти мають використовуватися за цільовим призначенням, тобто лише на утримання дитини, забезпечення потреб дитини у харчуванні, одязі, здобутті освіти, на створення для дитини гідних умов життя. При цьому, неповнолітня дитина, тобто дитина від 14 до 18 років (ст.6 СК України), має право брати участь у розпорядженні аліментами, які одержані для її утримання.

Сімейним кодексом України встановлено правило, згідно з яким платник аліментів може проконтролювати цільове витрачання коштів.

Так, статтею 186 СК України встановлено, що контроль за витратами аліментів здійснює за заявою платника аліментів або за власною ініціативою орган опіки та піклування. Дане твердження відповідає положенням ст. 19 СК України про участь органу опіки та піклування у захисті сімейних прав та інтересів.

У разі нецільового витрачання аліментів платник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів або про внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Контроль за витратами органами опіки та піклування

контроль за витратами аліментів

Статтею 56 Цивільного кодексу України визначено, що органами опіки та піклування є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад.

Контроль за витратами аліментів здійснюється органами опіки та піклування, які є у кожній районній адміністрації. 

Здійснення контролю за витратами аліментів органами опіки та піклування передбачено ст. 186 СК України.

Аліменти, які сплачуються на утримання неповнолітніх дітей, є одним з гарантованих законом джерел їх (дітей) існування. Такі виплати (утримання) мають суто цільове призначення — утримання неповнолітнього.

Цільове витрачання аліментів перевіряє орган опіки та піклування. Підставою для такої перевірки може бути заява платника аліментів або власна ініціатива органу опіки та піклування.

Контроль органом опіки та піклування за власною ініціативою

За власною ініціативою орган опіки та піклування перевіряє цільове витрачання коштів, наприклад, у випадку виїзду платника аліментів за кордон на постійне проживання й стягнення аліментів за весь період до досягнення дитиною повноліття.

Контроль за витратами аліментів необхідний, особливо у випадку, коли розмір коштів, що надаються на утримання дитини, значний. Здійснюється контроль за витратами аліментів також за витратою додаткових коштів. Такі кошти надаються одному з батьків у зв’язку з особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо).

Звернення за захистом в орган опіки й піклування не позбавляє особу права на звернення до суду. У випадку звернення з позовом у суд орган опіки й піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.

Звернення до суду за заявою платника аліментів

Негативні результати перевірки органу опіки й піклування, не перешкоджають зверненню платника в суд з відповідною вимогою. Суд може не погодитися з висновком органу опіки й піклування, якщо він недостатньо обґрунтований, суперечить інтересам дитини (ст. 19 СК України). У випадку, якщо нецільове використання аліментів органом опіки й піклування попередньо не встановлено, платникові необхідно надати суду відповідні докази.

Суд може прийняти рішення про зменшення розміру стягуваних аліментів, якщо буде встановлено, що вони витрачаються не за цільовим призначенням у зв’язку з тим, що стягуються в недоцільно великому розмірі. Одного факту нецільового витрачання аліментів недостатньо для прийняття судом рішення про зменшення розміру аліментів, оскільки це порушувало б права дитини.

Платник може вимагати внесення частини аліментів на особистий рахунок дитини тільки у відділенні Державного ощадного банку України. Таке імперативне положення закріплене в інтересах дитини для того, щоб спростити процедуру одержання іншим з батьків відповідних коштів.

Визначаючи розмір тієї частини аліментів, що буде вноситися в банк на особистий рахунок дитини, суд ураховує розмір стягуваних на утримання дитини аліментів, матеріальне становище одержувача аліментів та інші обставини, що мають значення для справи.

Дякую за оцінку

2 Коментарі

  • Сергій вересня 14, 2018 at 2:50 pm

    Вітаю. Я сплачую аліменти за рішенням суду. Жодної заборгованості не мав і не маю. На якій підставі судовий виконавець з мене потребує щоквартальну “заяву про долучення чеків” виключно у паперовому вигляді, і виключно через кур’єрську доставку. На якій ЗАКОННІЙ підставі я маю право надсилати чи не надсилати “заяву про долучення чеків”? Чи можна на ЗАКОННІЙ підставі листуватися через електронні листи. Це питання виникло через заробітчанство в іншій країні по декілька місяців поспіль.

    • Аліна Макух вересня 17, 2018 at 11:53 am

      Доброго дня. Чинним законодавством не передбачений такий порядок повідомлення про відсутність заборгованостію

Відповісти

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

Пройти тест
×